Статті

Монтессорі-батьки

Монтессорі-клас дає батькам можливість знайти індивідуальний спосіб розвитку саме їхньої дитини. Кількість цих способів немає обмежень, вони так само різноманітні, як і діти. Справжнє середовище Монтессорі дає всім дітям, що потрапили до неї, найбільший дар – незалежність. На спостереженнях батьків зазвичай дивує неповторна атмосфера залучення дітей у самостійно обрану діяльність. Діти несподівано спокійно і радісно можуть впоратися кожен зі своїм завданням, а яке величезне значення вони надають своїй праці, впевнено вважаючи, що їхня діяльність – не розвага, а щось значуще і важливе! І це просто чудово, що вони осягають рахування-письмо-читання.

Але в сто разів важливіша їхня самодостатність. Вони можуть працювати незалежно один від одного, вміють домовлятися та стрімко організовувати тимчасові групи за потребою та інтересами, але завжди з легкістю адаптуються та орієнтуються у складнощах навколишнього світу.

Метод Монтессорі – це не лише і не стільки заняття у школі з певними матеріалами, це радше спосіб життя, якась життєва філософія, спосіб стосунків дорослого і дитини. Розповім, мабуть, коротеньку історію, яка мене самого вразила.

Якось я прочитав дітям перед сном оповідання «Про ріпку». Воно сподобалось усім дітям, але особливе враження справило на хлопчика, якому ледве виповнилося три роки, він ще дуже мало говорив, окремими словами. Але цю розповідь він сприйняв як керівництво до дії і захотів, як виявилось, влаштувати в нас такий самий город з ріпкою. Я досі не розумію, якими словами він пояснював батькам свої враження-наміри. Але найголовніше, що батьки ЗРОЗУМІЛИ і ПРИЙНЯЛИ його, і вже наступного дня він приніс нам пакетик з насінням саме ріпки.

Ще за кілька днів, прийнявши його ініціативу, ми всією групою садили це насіння в землю, а потім чекали паростки, регулярно поливаючи грядку. Ну а за кілька місяців уже збирали перший урожай ріпи! Схожі життєві епізоди вселяють у дитину впевненість у своїх силах. Вона розуміє, що якщо хочеться щось зробити, то потрібно просто брати і робити. ВСЕ вдасться!

Монтессорі-батьки – це звичайнісінькі люди, зовсім не супервихователі з яскравими педагогічними талантами. Вони спілкуються зі своїми дітьми на рівних, і діти відповідають їм взаємністю, не бояться ділитися своїми мріями-прагненнями-таємницями. Важливо, щоб діти з радістю та ностальгією згадували своє дитинство, щоб вони трактували свої дитячі роки як історію успіху та натхнення. Спогади ведуть їх уперед, спираючись на їхню власну, внутрішню мотивацію.

З повагою до дитинства,

Юрій Фільов, Монтессорі-гід, AMI (3-6)